НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра психології педагогіки та права
Звіт по практичній роботі №6 «Дослідження емпатії» з предмету: «Основи психології та педагогіки» Дослідження емпатії Емпатія пов’язана з проникненням у переживання іншого суб’єкта шляхом «відчування». Основними формами емпатії вважають співпереживання та співчуття. Почуття, співчуття та переживання допомагають адекватному розумінню інших людей. Уміння сприйняти почуття іншої людини як власні, здатність до емоційного відгуку є необхідним компонентом спілкування, специфічним засобом пізнання людини людиною. Емпатія сприяє збалансованості міжособистісних стосунків. Розвинена емпатія – це ключовий фактор успіху в багатьох видах діяльності. Особливого значення набувають розвинені емпатичні здібності в професійній діяльності психолога, педагога, соціального працівника, менеджера тощо. Мета роботи: ознайомити з основними теоретичними положеннями про природу емпатії, її властивості, типи і методику дослідження рівня емпатичних тенденцій особистості. В результаті виконання роботи необхідно засвоїти зміст наступних термінів: емпатія, емоційна, когнітивні та предикативна емпатія, співпереживання, співчуття, а також вміти пояснити взаємозв’язки між ними. Ці знання необхідні для формування гармонійних міжособистісних стосунків і вирішення творчих задач. 1. План виконання теоретичної частини визначення поняття емпатія види емпатії мінімальне і максимальне емпатичне розуміння види слухання 2. Методика виконання практичної частини Вам пропонується дати відповіді на 33 питання тесту, висловлюючи свою згоду або незгоду. В разі згоди поставте знак «+», в разі незгоди знак «–». Відповіді запишіть у таблицю 1. Я засмучуюсь, коли бачу, що незнайома мені людина почуває себе самотньо серед інших людей. Люди перебільшують здатність тварин відчувати і переживати. Мені неприємно, коли люди не вміють стримуватися і відверто проявляють свої почуття. Мене дратує в нещасних людях те, що вони самі себе жаліють. Коли хтось поряд зі мною нервується, то я теж починаю нервуватись. Я вважаю, що плакати від щастя безглуздо. Я приймаю близько до серця проблеми своїх друзів. Деколи пісні про кохання викликають у мене щирі почуття. Я хвилююсь, коли необхідно повідомити людині неприємну для неї звістку. На мій настрій сильно впливають люди, які мене оточують. Я вважаю іноземців холодними і бездушними. Мені хочеться отримати таку професію, при якій необхідно постійно спілкуватися з людьми. Я не надто засмучуюсь, коли мої друзі здійснюють безглузді вчинки. Мені подобається спостерігати, як люди приймають подарунки. Мені здається, що самотні люди часто бувають недоброзичливі. Я засмучуюсь, коли бачу людину, яка плаче. Коли я чую деякі пісні (мелодії), я можу відчути себе щасливим. Коли я читаю книгу, я переживаю так, ніби все, написане в ній, відбувається насправді. Я серджусь, коли бачу, що з ким-небудь погано поводяться. Я залишаюсь спокійним, навіть коли всі навкруги хвилюються. Якщо хтось з моїх друзів починає обговорювати зі мною свої проблеми, я намагаюсь перевести розмову на іншу тему. Мені неприємно, коли люди плачуть чи зітхають, дивлячись кінофільм. Я не стану сміятися, почувши чийсь сміх. Для мене не має значення, як до мого рішення ставляться інші люди. Я втрачаю душевний спокій, якщо оточуючі мене люди чимось пригнічені. Я переживаю за людей, що легко засмучуються через дрібниці. Я засмучуюсь, коли бачу страждання тварин. Безглуздо засмучуватись з приводу того, про що читаєш у книжці чи бачиш в кіно. Я засмучуюсь, коли бачу безпорадних старих людей. Чужі сльози дратують мене. Я переживаю, коли дивлюсь кінофільми чи вистави. Я можу залишатись байдужим до будь-яких хвилюючих подій. Маленькі діти плачуть без причини. Таблиця 1 Таблиця відповідей                                                                                                    Обробка результатів опитув...